— Щодня алкоголь вбиває 40 українців, за даними екс-міністра охорони здоров'я України.
— Майже 40% українських підлітків 14 — 18 років регулярно вживають спиртні напої.
— Алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30% українських чоловіків.
— Всесвітня організація охорони здоров'я провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша.
— 40 відсотків дітей в Україні вживають алкоголь.

Тиць

Всі наші дії супроводжуються якимись рухами.Це невід`ємна частина нашого життя, так, як і проходження кисню в альвеоли й зв`язування їх із еритроцитами, чи елементарне вживання їжі.

Всім відомо, що при тривалому перебування м`язових волокон у стані спокою, вони атрофуються, тобто втрачають свою здатність функціонувати. Отже, можемо зробити висновок, що чим більше ми приводимо у дію наші м`язи, тим розвиненішими(із фізичної точки зору) будемо.

Хвацько це просікли люди похилого віку. Неодноразово ви спостерігали, як вони виконували, здавалось, нікому не потрібну роботу, із купою приємних емоцій.Звичайно піддаючись жорсткій критиці з боку оточуючих, неосвічених людей. В цьому випадку, ми повинні, навпаки, підбадьорити наших «спортсменів», оскільки рух — це життя й допоки вони рухаються, допоки ми рухаємось, доти й житимемо.

А ви робили сьогодні зарядку ?)

Наближається літо. Якщо ви вирішили йти цього року у ВНЗ, ділюсь лайфхаком :)

Отже, беремо список обраних навчальних закладів/факультетів і прямуємо в деканати, за розкладами для 2гих/3тіх курсів. Деякі розклади можна відшукати в інтернеті. Знаходимо час, і рішуче відвідуємо по декілька лекцій. За незрозумілість матеріалу не переживайте, думаєте, ви потім будете знати більше? Наївні)

Не лінуйтеся, вам потім там купу часу марнувати. Враховуючи можливість подати документи у велику кількість закладів, не пропустіть можливість добре оцінити ситуацію. Успіхів.

Перегукується із цією темою.

От що ви зараз робите? Що діється у вашій голові? Зверніть увагу. Всі вчинки супроводжуються купою думок, без кінця і краю?

Йдете на роботу, сьогодні зарплата: «Ех, щасливий день! Нарешті можна буде здійснити стільки планів! О, точно, куплю нові комплектуючі/одяг/взуття/їжу/прикраси/контент. Так, одяг зараз дорогий. Ефектна була та куртка в магазині. Тільки їхати далеко. Треба буде машину заправити. Головне не забути після роботи.» І ще море нісенітниць. Так цілу дорогу.

А не замислювалися ви над тим, що таким чином, ви безпощадно марнуєте ці хвилини життя. Мозок наповнений беззмістовними думками, навколо нічого не видно.

А тепер уявіть, що сьогодні не дали зарплату. Засмутилися, але нічого — завтра дадуть. А час, витрачений на безглуздий розумовий онанізм провалився в прірву.

Увага! Всі думки, які переслідують нас протягом доби не варті і ламаного гроша. Ми не живемо, а витаємо в далеких світах!

Викиньте цю шкідливу звичку. Як тільки помічаєте себе у павутині безглуздих думок, прокиньтеся! Відчуйте на дотик навколишню поверхню, запах. Ви є тут. Наскільки чудово постійно бути у своєму тілі. Жити.

Страшно дивитися, коли люди радіють з того, що їм на шляху випадає халява, беззворотньо марнуючи своє життя. Весь кайф не в тому, щоб зробити менше за усіх і отримати більше, а у інтенсивному та наполегливому виконанні улюбленої справи.

Давайте поговоримо про терпіння. Але не про фізичне, воно залежить від надто великої кількості факторів і не таке корисне в сучасному світі (не враховуючи специфічні роди занять).

Перш за все, хотів би заперечити думку, що люди поділяються на терплячих та нетерплячих. Так, таким чином можна охарактеризувати їхній рівень поточної емоційної стабільності, але не більше. Кожен, при бажанні і певних тренуваннях може зміцнити терпіння, тим самим отримавши перевагу у багатьох ситуаціях, але про це пізніше, майте терпіння.

Ви можете себе назвати терплячою людиною? Наскільки легко проходять довготривалі черги (напр. в різні державні установи :)? Як довго можете слухати плач малої дитини (у транспорті напр.)? Гадаю, для багатьох це досить неприємно.

Уявімо ситуацію: за неймовірним збігом обставин (машина вийшла з ладу, всі таксисти поїхали за клієнтами на якийсь масштабний фестиваль, знайомі на роботі/подорожують) нам прийшлось скористатися громадським транспортом. Тривалість руху – 2 години. Ми сидимо в зручному кріслі, працює кондиціонер, біля нас приємні сусіди. І тут, ми з жахом помічаємо, що забули вдома навушники до нашого улюбленого плеєра/телефону. Звичайно, як на зло водій вмикає страшно неприємну музику, яка асоціюється нам із сумішшю скрипу пінопласту по склі та звуку відбивного молотка. От халепа. І що головне, комусь це подобається.

І так, в нас є 2 шляхи: пробувати чимось закрити вуха, і все-одно мучитися до кінця поїздки (або безрезультатно подоставати водія – хазяїна машини, який не буде підлаштовуватися під інтереси кожної людини) та просто ігнорувати те, що відбувається. Але ж як?! Як можна терпіти це безглуздя?!
Продовжимо згодом…

терпіння… стаття буде пізніше

Поспостерігавши за людьми, можна помітити, що вони надають надто великого значення отим папірчикам, під назвою гроші. Успішність у нас вимірюється товщиною гаманця, престижність роботи — величиною заробітньої плати. «Йди на юриста, синку, будеш мати багато грошей». Так і формується нація незадоволеного песимістичного жадібного люду.

А тепер уявіть світ, в якому грошам відведено їхню справжню, другорядну роль. Ніхто не задумується, скільки в нього заощаджень, який баланс на кредитній карті. Кожен займається улюбленою справою, оскільки не «повівся» свого часу за високооплачуваною роботою, як наслідок — мотивація до праці, висока ефективність, професіоналізм. Хорошу працю, відповідно щедро оплачують, всі задоволені.

Але людям дуже важко переглянути свої погляди на світ, за гроші ж можна купити все.

треба знати тільки те, що треба знати