Перегукується із цією темою.

От що ви зараз робите? Що діється у вашій голові? Зверніть увагу. Всі вчинки супроводжуються купою думок, без кінця і краю?

Йдете на роботу, сьогодні зарплата: «Ех, щасливий день! Нарешті можна буде здійснити стільки планів! О, точно, куплю нові комплектуючі/одяг/взуття/їжу/прикраси/контент. Так, одяг зараз дорогий. Ефектна була та куртка в магазині. Тільки їхати далеко. Треба буде машину заправити. Головне не забути після роботи.» І ще море нісенітниць. Так цілу дорогу.

А не замислювалися ви над тим, що таким чином, ви безпощадно марнуєте ці хвилини життя. Мозок наповнений беззмістовними думками, навколо нічого не видно.

А тепер уявіть, що сьогодні не дали зарплату. Засмутилися, але нічого — завтра дадуть. А час, витрачений на безглуздий розумовий онанізм провалився в прірву.

Увага! Всі думки, які переслідують нас протягом доби не варті і ламаного гроша. Ми не живемо, а витаємо в далеких світах!

Викиньте цю шкідливу звичку. Як тільки помічаєте себе у павутині безглуздих думок, прокиньтеся! Відчуйте на дотик навколишню поверхню, запах. Ви є тут. Наскільки чудово постійно бути у своєму тілі. Жити.

Поспостерігавши за людьми, можна помітити, що вони надають надто великого значення отим папірчикам, під назвою гроші. Успішність у нас вимірюється товщиною гаманця, престижність роботи — величиною заробітньої плати. «Йди на юриста, синку, будеш мати багато грошей». Так і формується нація незадоволеного песимістичного жадібного люду.

А тепер уявіть світ, в якому грошам відведено їхню справжню, другорядну роль. Ніхто не задумується, скільки в нього заощаджень, який баланс на кредитній карті. Кожен займається улюбленою справою, оскільки не «повівся» свого часу за високооплачуваною роботою, як наслідок — мотивація до праці, висока ефективність, професіоналізм. Хорошу працю, відповідно щедро оплачують, всі задоволені.

Але людям дуже важко переглянути свої погляди на світ, за гроші ж можна купити все.

 
  А ви коли-небудь задумувались якого кольору щастя?? Певно ні (як на жаль більшість моїх друзів), або так (якщо ви фантазер чи мрійник). А от мене останнім часом ця думка не полишає:)Взагалі, щастя саме по собі безколірне… А в залежності до кожної людини набуває свого кольору, відтінку, може навіть форми і образу!)
  От моє щастя має колір неба, колір води, колір сонця і трави… воно має образ дівчини-калини… форму синьо-жовтого стягу… для мене щастя не червоне, не чорне, не зелене, воно «небесне»)Звичайно, хтось скаже, що це маячня, але для мене це так)А для когось щастя червоне, як любов, для когось рожеве, як рожеве слоненя, а для когось може й чорне, якщо людина песимістично налаштована… а хтось взагалі запитає: «Щастя? а що воно таке те щастя? я такого не знаю»… але щастя є в кожного і в кожного воно своє, по-своєму кольорове і розмаїте:)
  А якого кольору твоє щастя?:)
 

  
  
  Нудно. Сумно. Якось дискомфортно. Ось тільки треба дочекатися вихідних, все буде чудово! Тільки дочекатися...

  Йду, мабуть, чимось займуся. Ну, щоб на одному місці не сидіти. Але ні — це надто одноманітно; а ось на вихідних...

  Як часто ми рахуємо місяці/дні/години до якоїсь дати? Одна згадка про неї зігріває душу) В школі/в універі/на роботі тільки й розмови «коли б скоріше закінчилися ці будні».

  Можливо це тому, що нас так навчили. Наголосили, що є так звані найважливіші дні в житті: день народження, перший день в школі, випускний, весілля і тд… + (чит. «плюс») різні свята: як то новий рік, Різдво, Пасха, різні дні якихось «програмістів», «лікарів», «двірників», «чистильників вікон депутатських машин». В результаті — тільки те і робимо, що живемо від якоїсь однієї важливої дати, до іншої; цей час розбиваємо ще на якісь періоди, ті на ще менші. Так і виходить, що всі думки про те, по скоріше би закінчилося «зараз» і настало «потім». Читати далі

життя й справді прекрасне… просто мало хто це розуміє=)
знаєте, полюбити можна будь-що… справді=) просто ми самі обираємо, що хочемо сприймати позитивно, а що навпаки. задумайтесь самі… я раніше ненавиділа зиму, проте одного чудового дня вирішила таки поглянути на неї іншими очима… і виявилось, що вона ж прекрасна=)те саме можу сказати і про навчання, точніше коледж (ну не зовсім те, але таки..): ще минулого тижня я проклинала їх, думала, під якою б то причиною пропустити заняття і т.д.… проте нещодавно переглянула своє ставлення… програма таки цікава, навчання не складне, лише треба перебороти лінь, а це ж так просто=)
насправді життя просте… і неймовірне=)
спробуйте любити все хоча б один день (для початку)… пошукайте позитив у наволишньому-це просто… справді… кожна травинка, що вибилась з-під суцільного коврика цукру-снігу, кожна посмішка, подарована комусь, кожна крапля, що капає з дахів будинків і виблискує на зимовому сонечку, кожні дрібнички, на перший погляд,-все це може принести неймовірну насолоду, лише спробуйте!=) полюбіть все і воно не залишиться байдужим до вас;)

Лікарі стверджують, що нам всім стає нудно, коли проходить ентузіазм і відчуття новизни. Наш мозок так влаштований, що він постійно потребує нових вражень, рівно як наше тіло потребує свіжої та поживної їжі. Якщо того чи іншого немає, то ми почуваємо себе зле.
Звичайно, від нудьги ще ніхто не вмирав. Однак вона може завдати вам багато проблем і страждань. Нудьга руйнує особисту самооцінку людини, викликає депресію. Ось кілька способів, які допоможуть Вам зробити життя цікавішим.
Читати далі