Давайте поговоримо про терпіння. Але не про фізичне, воно залежить від надто великої кількості факторів і не таке корисне в сучасному світі (не враховуючи специфічні роди занять).

Перш за все, хотів би заперечити думку, що люди поділяються на терплячих та нетерплячих. Так, таким чином можна охарактеризувати їхній рівень поточної емоційної стабільності, але не більше. Кожен, при бажанні і певних тренуваннях може зміцнити терпіння, тим самим отримавши перевагу у багатьох ситуаціях, але про це пізніше, майте терпіння.

Ви можете себе назвати терплячою людиною? Наскільки легко проходять довготривалі черги (напр. в різні державні установи :)? Як довго можете слухати плач малої дитини (у транспорті напр.)? Гадаю, для багатьох це досить неприємно.

Уявімо ситуацію: за неймовірним збігом обставин (машина вийшла з ладу, всі таксисти поїхали за клієнтами на якийсь масштабний фестиваль, знайомі на роботі/подорожують) нам прийшлось скористатися громадським транспортом. Тривалість руху – 2 години. Ми сидимо в зручному кріслі, працює кондиціонер, біля нас приємні сусіди. І тут, ми з жахом помічаємо, що забули вдома навушники до нашого улюбленого плеєра/телефону. Звичайно, як на зло водій вмикає страшно неприємну музику, яка асоціюється нам із сумішшю скрипу пінопласту по склі та звуку відбивного молотка. От халепа. І що головне, комусь це подобається.

І так, в нас є 2 шляхи: пробувати чимось закрити вуха, і все-одно мучитися до кінця поїздки (або безрезультатно подоставати водія – хазяїна машини, який не буде підлаштовуватися під інтереси кожної людини) та просто ігнорувати те, що відбувається. Але ж як?! Як можна терпіти це безглуздя?!
Продовжимо згодом…